Учні 4 класу нашої гімназії взяли участь у Всеукраїнському проєкті “Підводні пригоди” Майстерні казок Олександра Зімби та отримали заслужену нагороду!
Цей проєкт став для дітей справжнім зануренням у світ фантазії, творчості та дружби. Завдяки креативному підходу, спільній праці та щирому бажанню творити, наші учні не лише отримали незабутні враження, а й довели, що маленькі мрійники здатні на великі справи!
Щиро дякуємо нашим талановитим учням, їхній вчительці Марія Гузьо та бібліотекарю Ользі Маковецькій за активну участь, підтримку та натхнення!
Бажаємо, щоб участь у таких чудових ініціативах ставала для наших дітей доброю традицією, адже кожен проєкт — це нова можливість проявити себе, розкрити свої здібності та повірити в мрію!
Напередодні Великодня першокласники мали чудову нагоду зануритись у світ українських традицій. Вони відвідали майстриню нашого села, пані Степанію Ваньо ,яка вже багато років займається мистецтвом писанкарства. Пані Степанія щиро поділилася з дітьми історією писанки, розповіла про значення кольорів та орнаментів ,а також продемонструвала техніку розпису .Кожна учениця отримала можливість створити власну писанку, вклавши в неї частинку своєї душі серця та тепла. Цей майстер-клас не лише навчив дітей основам писанкарства, але й допоміг їм краще зрозуміти та відчути глибину нашої культурної спадщини. Такі заходи сприяють збереженню традицій та вихованню любові до рідного краю. Щиро дякуємо пані Степанії за її майстерність ,терпіння та бажання передати свої знання молодому поколінню .Нехай створені дітьми писанки стануть символом миру, надії та радості у кожній оселі.
Світле свято Великодня приносить із собою віру, що добро переможе темряву, що життя сильніше за смерть, а любов — могутніша за ненависть. У цей величний день серця українців сповнюються надією на відродження — кожної родини, кожного міста, всієї нашої країни.
Цьогоріч територію перед гімназією прикрасило особливе дерево — Великоднє дерево миру. Його створили діти: щирими серцями, добрими руками, з вірою у мирне небо. Кожна прикраса на ньому— як молитва: за життя, за перемогу, за мир.
Великдень — це час оновлення. Нехай це дерево стане символом того, що не втрачаємо надії, що віримо: після Голгофи завжди настає Воскресіння.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Миру — кожному дому. Світла — кожному серцю. Перемоги — нашій Україні.
Писанка — це не просто великодня прикраса. Це — символ життя, відродження, сонця і добра. Вона говорить без слів, бо кожен візерунок, кожна краплинка воску — це частинка серця, вкладена в молитву і мрію.
Напередодні свята Великодня наші гімназисти творили справжнє диво — власноруч виготовляли писанки за давньою традицією, восковою технікою. Зосереджені, натхненні, з блиском в очах, вони наносили орнаменти, що несуть у собі силу поколінь: хрести, зірки, барвінки, пташки — усе те, що оберігає і дарує надію.
У кожній писанці — тепло дитячих долонь, щира віра в мир і світле майбутнє.
У кожній — дух України, що не згасає.
Нехай ці писанки стануть маленькими вогниками світла, що зігрівають наш народ і наближають весну — у серцях, у душах, в нашій країні.